«Черкаський Спорт» підбиває футбольні підсумки 2013-го року. Таким чином ми традиційно зосередимо свою увагу на символічній збірній сезону Вищої ліги за версією нашого ресурсу.

В одинадцять кращих у цьому сезоні потрапили футболісти з 6-ти клубів. Найбільше представництво – чотири у діючого чемпіона – «Зорі», троє представляють «Уманьферммаш» і по одному від «Ретро», «Нашої Ряби», «Урагану» та «УТК-Ятрань».

голкіпер: Володимир Щербина (Уманьферммаш)

У чемпіонаті Черкаської області з футболу чимало різноманітних воротарів, проте серед усіх голкіперів вирізняється лише кілька футболістів дійсно вищого класу. Так, досвідчений воротар «Уманьферммашу» Володимир Щербина цього сезону визнаний кращим за версією «Черкаського спорту». Уманський кіпер пропустив 17 м’ячів, що є другим кращим показником за підсумками першості. Звичайно, велика заслуга у цьому й у захисної лінії «Ферммашу», проте якби не впевнена гра Щербини, пропущених голів могло б бути значно більше. Вирізняється цей воротар вправними та несподіваними сейвами, це свідчить про те, що він не дарма у нашому списку.

правий захисник - Максим Маняк (Ретро)

   Футболіст зі Шполянщини Максим Маняк провів у «Ретро» свій третій сезон. Цей досвідчений універсал запам’ятався своєю самовідданою та жорсткою грою. Максим може зіграти як на фланзі захисту, в центрі, не сумніваємося, що він не загубився б і в нападі. Голеадорські здібності Маняка неодноразово підтверджувалися його виступами у футзалі та пляжному футболі. Проте найсильніший його бік – це, безперечно, захист. Протягом сезону Максим Маняк чітко відіграв на своєму фланзі оборони, будучи безапеляційно основним футболістом. Не забуває долучатися він і до атаки, добре грає на другому поверсі, власне, голами головою Максим кілька разів допомагав «Ретро» у важливих матчах. До мінусів можна зарахувати надмірну жорсткість, часто Маняк отримував жовті картки, й подекуди пропускав матчі.

центральний захисник – Олексій Зоря (Зоря)

   Цього хлопця взяли у ряди чемпіона Черкаської області явно не через відповідність прізвища. Протягом попередніх кількох сезонів наш ресурс активно вписував прізвища цього центрбека у різноманітні символічні збірні, коли він виступав за скромний «Спартак-БЗК». Попорпавшись у інформації, стало відомо, що цей хлопець пройшов хорошу школу полтавської «Ворскли». У цьому сезоні Олексій виграв все, що тільки можна в обласному футболі. Причому саме Зорю підключали до другого складу білогірського клубу задля знакових звитяг у Кубку Черкас, Кубку аматорських команд та важливих матчах Першої ліги. Важливий елемент чемпіонського клубу вражає своїм читанням гри та високою продуктивністю.   

центральний захисник – Євген Тарасенко (Зоря)

   Поява такого футболіста після екватора сезону у Вищій лізі автоматично підняла саму планку турніру. Як показує історія, черкаські футболісти, які виступають в Українській Прем’єр-лізі, народжуються раз на п’ять років. Компанію Кавпаку та Казанюку не так давно в еліті складав Тарасенко. У львівські Карпати беруть далеко не кожного і після свого другого повернення на Черкащину Тарасенко жодного разу не давав підстав засумніватися у своєму професіоналізмі. Спочатку Євген став стовпом оборони «Славутича», а після цього ще й допоміг «Зорі» зібрати пристойну кількість нагород за якихось чотири місяці перебування у Білозір’ї. Щоправда, досі не відомо, чи продовжить свою кар’єру Тарасенко навесні, але  вже зараз можна говорити, що Женя є кращим захисником області за останнє десятиріччя.

лівий захисник – Андрій Калініч (Зоря)

   Іуда черкаського футболу. Можливо, так називають Калініча у Шполі. Він перебрався у стан найзапеклішого ворогу «ЛНЗ». Правда, це сталося не посеред сезону, як у «кременчуцької четвірки», а після того, як поляни  прийняли рішення понизитися у класі. Після приходу у Білозір’я Калініч миттєво витіснив всіх своїх доволі кваліфікованих опонентів на правому фланзі захисту і протягом цього сезону виконував дійсно вражаючий об’єм роботи. Причому Столовицький, який полюбляє грати флангами, постійно вимагав від Калініча підключень і Андрій тішив тренера рейдами від штрафного до штрафного. Відтак у своїй символічній збірній сезону лівий фланг окреслюємо значно атакувальнішим, ніж правий. За таких умов крайній півзахисник може частенько допомагати форварду.

лівий півзахисник – Ігор Індутний (Зоря)

   Всі вищеперераховані плюси Калініча у цьому сезоні міг використовувати Індутний. Коли Ігор виходив на позиції хава, він розташовувався значно ближче до нападу, ніж класична схема. Більше того, у складі чемпіона області Індутний часто виходив на позиції форварда, особливо це стосується першої частини сезону, яку Індутний провів дуже переконливо. Ігор у Вищій лізі області забив у ворота суперників 12 м’ячів, більшість з яких у першій частині сезону. Надважливі голи Індутний забивав і в чемпіонаті області серед аматорських команд, де атакуючий півзахисник виглядав теж доволі переконливо.

опорний півзахисник – Олег Войніков (Уманьферммаш)

   Цікаво, що цей футболіст – єдиний легіонер, який потрапив до нашої символічної збірної сезону. Один з небагатьох колишніх професіоналів чемпіонату області створив потужний кістяк, який і витягнув уманчан на другий рядок турнірної таблиці. Сам одеський легіонер доволі універсальний футболіст. Цього сезону він хіба що у воротах не стояв. Захист, півзахист і навіть напад – в усіх цих позиціях Олег виглядав дуже переконливо і часом на голову сильніше своїх опонентів. Окрім надійності, з якою можна ототожнювати цього футболіста, він вирізнявся ще й продуктивністю у потрібний момент. Чого лише вартий дубль в уманському дербі. Загалам же, у цьому сезоні в області відчувається приємна тенденція на зменшення легіонерів. Однак можна з упевненістю сказати, що легіонери такого рівня чемпіонату просто необхідні.

опорний півзахисник – Юрій Кривенко (Ураган)

   У минуле міжсезоння президент «Урагану» - Микола Безгуба - пообіцяв нашому ресурсу боротися лише за найвищі місця у чемпіонаті області. Перша частина сезону дозволила говорити, що команда з Кривоносівки стала головною сенсацією першості. У доволі рівному колективі функцію лідера на себе взяв Юрій Кривенко. Опорник, як і команда, видав прекрасний відрізок сезону. Зіпсувала все недолуга дискваліфікація Кривенка. Але недолугі дії ФФЧО, то зовсім інша історія. Без Кривенка «Ураган» втратив свою монолітність і почав потроху скочуватися у турнірній таблиці. Нині ж Юрій відбув уже дискваліфікацію і нашому ресурсу повідомив, що готовий навесні повернутися у чемпіонат Черкаської області. Правда, за словами нашого домінанта, він не планує продовжувати свою співпрацю з «Ураганом».

атакуючий півзахисник - Олександр Казанюк (Уманьферммаш)

   Кращий бомбардир чемпіонату області, досвідчений Олександр Казанюк, є чи не найбільш майстровитим гравцем чемпіонату. Після завершення кар’єри професіонала, Казанюк повернувся в обласний чемпіонат, і другий сезон в «Уманьферммаші» став ще більш успішним для Олександра, ніж перший. 35-річний півзахисник є справжнім мотором та лідером срібного призера чемпіонату. На рахунку Казанюка 23 м’ячі, що для його позиції чудовий результат. Окрім цього, він не забував асистувати своїм партнерам, демонструючи традиційно чудові диспетчерські здібності. Якісна гра Казанюка привернула увагу керівництва «Славутича», котрий зацікавлений у тому, щоб досвідчений футболіст підсилив черкаський клуб. Враховуючи те, в якій хорошій формі перебуває нині Олександр,  він би не загубився на професійному рівні.

правий півзахисник – Євген Єжаченко (УТК-Ятрань)

Дійша черга і до наймолодшого футболіста нашої символічної збірної. Традиційно гравці з таким реноме потрапляють у подібні хіт-паради з невеличким авансом. Десь подібний факт мав місце і в даний момент. Правда і заслуг молодого гравці не слід приховувати. Майже весь сезон він відпрацював на позиції правого півзахисника, хоча й номінально більше тяжіє до місця на позиції форварда. Як би там не було Єжаченку вдалося старти кращим бомбардиром «УТК», в його активі 8 голів. Також великий вклад у цьогорічний успіх дебютанта Вищої ліги саме цього лівоногого хавбека.

Петро Степанов (Наша Ряба) 

   Другий бомбардир чемпіонату Петро Степанов також провів хороший сезон. Головний «забивала» традиційно продемонстрував хороше гольове чуття. Своєю грою та важливими м’ячами Степанов неодноразово приносив результат «Нашій Рябі». Забивав Петро як з ближньої дистанції, так і здалеку. Не забуваємо, про гарматний удар Степанова, яким він полюбляє користуватися. Безперечно, він був головною фігурою в атаці своєї команди та одним із лідерів. Після дискваліфікації Віталія Підвисіцького атакувальна гра «Ряби» повністю залежала від Петра, й черкаський футболіст виправдовував покладені на нього надії. 20 м’ячів за чемпіонат – хороший результат для форварда команди, яка у 22-ох матчах здобула 12 перемог. Власне ці 20 м’ячів становлять практично 50% загального доробку голів команди. 

Тренер символічної збірної – Ігор Столовицький

Кількості нагород, яку зібрав у цьому році Столовицький може позаздрити будь-який тренер області. Окрім впевнених перемог у Кубку та чемпіонаті Області цей спеціаліст привів «Зорю» до бронзових нагород аматорського чемпіонату України. Ці здобутки навіть засумніватися у прізвищі домінанта не дають змоги

За традицією нашого ресурсу, яку ми започаткували у минулому році, кращого футболіста чемпіонату області обирають люди, які потрапили до символічної збірної чемпіонату. Нагадаємо, що у минулому році у запеклій боротьбі перемогу святкував Антон Аганесов. Цьогоріч боротьба була значно напруженішою,більш ніж 50 відсотків респондентів віддали перемогу лідеру «Уманьферммашу» - Олександру Казанюку. Сам же Казанюк проголосував за свого кума – Володимира Щирбину.

Голосування:

Щербина  - Казанюк О. (Уманьферммаш)

Тарасенко – Кошадзе Л. (Зоря)

Зоря – Султанов П. (Зоря)

Калініч – Тарасенко Є (Зоря)

Маняк – Казанюк О (Уманьферммаш)

Войніков – Казанюк О. (Уманьферммаш)

Кривенко – Казанюк О. (Уманьферммаш)

Індутний  - Єрошев В. (Зоря)

Єжаченко – Казанюк О. (Уманьфермаш)

Казанюк – Щербина В. (Уманьферммаш)

Степанов – Сидоренко С. (Наша Ряба)

Столовицький – Казанюк О. (Уманьферммаш)